Написать новость
Найти
1
Аля / ответить
19.09.2018 / 22:21
Дзякуй вам за вашую працу! Аж на душы палягчэла!
0
Мік-Цвік / ответить
19.09.2018 / 23:03
Ай, прыемна -нібы ў дзяцінства вярнуўся- калі бабуля прыкладна так спявала! Адыходзіць цэлая эпоха пры нашым жыцці!
0
feafania / ответить
19.09.2018 / 23:12
Нібыта ў дзяцінства акунулася, калі да дзеда прыязджала. У нашых сёлах пад Драгічыным тая самая гаворка.
0
George / ответить
19.09.2018 / 23:28
Мова у іх дакладна такая самая, што і ў маёй роднай вёсцы на Кобрыншчыне. Слухаю ды наслухацца не магу
1
Уладзiмiр / ответить
20.09.2018 / 01:26
У бабуль часам гучыць "восемдесят" замест "вiсiмдесят", у вядучага было "жыцця" замест "жыццё"))
2
Seka / ответить
20.09.2018 / 08:28
Уладзiмiр,  і дзе Віктар памыліўся? Гэта ў школе навучаюць аднаму варыянту. Жывяце (трэба жывёце?) таксама няправільна)? У школе здзек, а не выкладаньне...
1
Марыня / ответить
20.09.2018 / 09:02
Адна мова гучыць у гэтым выпуску, як і ў тых перадачах, што здымаліся ў Кобрынскім і Пінскім раёнах. Мова палешукоў.
20
1 / ответить
20.09.2018 / 09:50
Марыня,украинская мова 
2
,украинская мова / ответить
20.09.2018 / 10:04
Ну? Украінская зусім іншая.Расейцы вядомыя знаўцы моў. Вывучыце беларускую мову перш, каб пачуць наша.
0
Таццяна / ответить
20.09.2018 / 10:12
Так говорят и в Ивановском районе, и во всём Брестско-Пинском регионе. Очень люблю этот язык!, язык моих предков!
20
alex / ответить
20.09.2018 / 10:34
Ну вот мы определились. Украинцы на Ровенском Полесье говорят на ОДНОМ языке с белорусами на юго-западе Брестской области. 
Почему тогда я не вижу комментариев, что украинский язык - это диалект белорусского? Как утверждали многие горячие головы, что язык западных полешуков - белорусский?
0
Уладзімер / ответить
20.09.2018 / 10:54
Seka, у нармальнай школе ніколі "жывёце" ня скажуць. Там якраз вучаць, што калі націск дзеяслова ў форме 1 асобы мн. ліку падае на апошні склад, то і ў 2 асобе мн. ліку ён падае туды ж, то бок жывЁм - жывяцЕ (апошні склад). Адзінае, што сама форма жывЁм (замест жывЕм) русыфікаваная. Але й пра гэта кажуць на філфаку. А ось "життя" - це чисто українська лексема.
0
папагена / ответить
20.09.2018 / 11:11
Дзіва якое. На мінулым тыдні ў Мінску праводзіў сумоўе з прэтэндэнткай-украінкай, я па-беларуску, яна таксама вырашыла не звяртацца да рускай і адказвала ўкраінскай. Цудоўна паразумеліся, кандыдатка прынятая на працу.
7
Сам / ответить
20.09.2018 / 11:17
Не, мне да спадобы класiчная беларуская гаворка, як у пауночнай ды цэнтральнай Беларусi гавораць, як размаулялi мае дзяды. А гэта нейкi украiнска-беларускi суржык.
1
metsavend / ответить
20.09.2018 / 11:58
Чудово! Спасибо Виктору за интересный рассказ об украинцах! И Виктор прав: эти украинки ещё не старые, потому что пока душа поёт, ты молод. "Одяглася в жовтый кожух..." - здорово!  А сколько песен я наслышался и на Луганщине, и на Полтавщине, и на Черниговщине, и на Киевщине - везде, где довелось побывать! Хотя на Луганщине и Полтавщине в основном говорят на суржике. А здесь почти правильная украинская речь. Почти, потому что с некоторыми русизмами (последствия русификации): "грузчик"  вместо "вантажник", "подсчитали" вместо "пiдрахували". Ну а   "рiк" вместо "рокiв" - это, вероятно, местный диалект, который язык не портит, а наоборот, придаёт ему изюминку, некое  своеобразие, которого нет в других  областях. А самое, конечно, главное  - это то, что украинец и беларус всегда поймут друг друга. И это замечательно. Одно лишь замечание - бабушка не Палажка, а Палашка, Палаша. 
1
feafania / ответить
20.09.2018 / 12:11
Сам, самі вы суржык. А мне і маёй радні даспадоба мова маіх дзядоў, яна найбольш мілагучная з усіх трох моваў: беларускай, украінскай і заходнепалескай.
1
Сіверянин / ответить
20.09.2018 / 19:17
Найближчою генеалогічно до української є білоруська мова. Починаючи з IX—XI століття обидві мови частково формувалися на спільній діалектній базі, зокрема північна діалектна група української мови брала участь у формуванні розмовної білоруської мови, а південні білоруські діалекти є надзвичайно схожими своєю лексикою до поліських говорів української мови, що свідчить про спорідненість цих мов.  Білоруська мова має багато спільних рис із українською, ці мови загалом є взаємозрозумілими. В 14-18 ст. на території України та Білорусі на письмі використовувалася спільна літературна мова, яку тепер у цих країнах називають відповідно староукраїнською та старобілоруською.Українська мова у фонетиці та граматиці має більше спільних рис з білоруською мовою (29 спільних рис). З погляду лексики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики), потім польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики).Білоруська мова має всього, як і українська, 10 частин мови: 6 самостійних, 3 службові й одну особливу — вигук.
0
н / ответить
20.09.2018 / 19:40
George, а чом сами не говорите?
0
рабатяга / ответить
21.09.2018 / 15:15
в  переписи  1931  г.  , который  проходил  в  Польше   особняком    выделена  группа  == ПОЛЕШУКИ ==   то  есть  и не  белорусы  и  не  украинцы, а  именно  полешуки 
7
рабатяга / ответить
21.09.2018 / 16:44
Сіверянин,=== ещё  один  вылез   "филолог" . Ф.Скорина  написал  свою  Библию  на  русском  языке    и  назвал  её  "Рюская  Библия". Статут  ВКЛ  о т  1530 г.  также  издан  на  русском  языке  того  времени. И  последнее  издание  Статута  ВКЛ    на  русском  языке  вышло  в  1588 г.  и  на  польском  также. После  этого  все  издания  были  только  на  польском. Ты  хоть  слышал  такую  фамилию как  Кулеш, который  жил  в  19  веке. Ты  нам  лучше  расскажи  как  древние  УКРы  приручали  мамонотов  - это  написано  в  серьезной  украинской  книге.  Ещё  жмунды  изголяются  в  таких-же  небылицах.
0
Сіверянин / ответить
21.09.2018 / 19:05
УКРАЇНСЬКО-БІЛОРУСЬКІ МОВНІ КОНТАКТИ розпочалися ще в період Київської Русі на базі тісних взаємин протобілорус. племен з полянами і Києвом. Ще сприятливіші умови для таких контактів створилися в 14 — 17 ст., коли виникла українсько-білорусько-литовська держава — Велике князівство Литовське, в якому державною літ.-писемною мовою була руська писемна мова (спільна українсько-білоруська мова в діловодстві, а в усіх інших сферах — старобілоруська на білорус. землях і староукраїнська на укр. територіях). Цей період характеризувався спільним для українсько-білоруського писемно-мовного розвитку процесом поступової, але неухильної демократизації літ.-писемної мови українців та білорусів через послаблення спочатку досить сталої спільносхіднослов’ян. книжної традиції, зміцненням і закономірним змішуванням у писемності основних укр. та білорус. мовних особливостей, своєрідною взаємодією з книжнослов’янською і польською лексико-граматичними системами. Збагачення укр. писемності білорусизмами найактивніше відбувалося в 14 — 16 ст., а окремі з них, які в білорус. виданнях іноді відбивалися непослідовно, в укр. писемності стали літ. нормою (присегнути, седечи, ездечи, навезати, понеделокъ і т. п.). Велику роль у цьому процесі відіграла перекладацько-видавнича діяльність білорус. першодрукаря Франциска Скорини (бл. 1490 — бл. 1551). Його переклади на «просту мову» біблійних книг з ориг. передмовами й післямовами поширювалися також в Україні і стали зразком для наслідування укр. книжниками 16 ст. (Василь Жугаєвич з Ярослава, Лука Тернопільський та ін.). У результаті творчого розвитку скорининських традицій в Україні з’явилися перекладені «на мову рускую» Пересопницьке Євангеліє (1556 — 61), Крехівський Апостол (1563 — 72), Євангеліє Негалевського (1581) та ін. Елементи білорус, мови проникли навіть в Острозьку Біблію (1581). Білорусизмами в сучасній укр. літ. мові вважаються слова гарячий, кажан, калач, качан, хазяїн тощо.
0
Тутэйшы / ответить
23.09.2018 / 11:32
Буд-то дома оказался, на нашем полесье точно так же разговаривают
Чтобы оставить комментарий, пожалуйста, включите JavaScript в настройках вашего браузера